Прощай навсегда немытая Россия…
Надіюсь Україна вже почне умиватись?
Очередная белокаменной истерия,
З Європою не завадить породичатись.
Пусть остаются мундиры голубыми,
Так завжди було, в убогій розкоші…
С людьми, всё больше крепостными,
Всерівно - чи «господа», чи товариші.
В Украине тоже не всё так гладко,
Дуже непроста дорога крізь тернії,
Нам поют из Кабмина так сладко,
І Президента обіцянки химерні.
Но не теряй Украино надежды,
Вона сторицею назад повернеться,
Пусть снова лукавят невежды,
Все на краще колись обернеться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742773
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 20.07.2017
автор: Платон Маляр