Туманом вкрилися долини,
Затихли гомінкі гаї;
Кирпатий місяць вигнав чинно
Отари зоряні свої.
Завмерли в сутінках тополі -
Шляхів незмінні вартові;
ЖитА принишкли на роздоллі,
Поснули коники в траві.
Заплутавшись у верховітті,
Гуляка-вітер задрімав.
Ставки парують, днем зігріті,-
Мов чаю в блюдця хто налляв.
Лісами бродять одчайдухи -
Шукають папороті цвіт;
Русалки, мавки, відьми, дУхи
В цей час з"являються на світ.
Зависла ніч над рідним краєм,-
Духмяна, тепла, - неземна!
Палає ватра, ген - за гаєм,
І в серці кожному - весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2017
автор: Василь Царинюк