Втомлена Душа,
їй щось не спиться,
Життя сторінки перегортає,
як горобинові намистинки перебирає.
Щодня, як кіно,
свою стежину протоптує,
кожну хвилинку
щасливу записує, береже,
споглядає, ніби збоку,
на усі мої перипетії сумні.
Щастя в ньому бракувало,
але немало чого пізнала.
Сумна Життя доріжка була,
але я з неї не звернула,
Хрест свій дотягла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.07.2017
автор: Svitlana_Belyakova