Я мрію, що якось раненько проснуся,
І побачу новий, зовсім інший світ.
Світитиме сонце, йому посміхнуся,
Бо більше не буде неправди і бід.
Раптово й назАвжди зникнуть негаразди,
Горе та злидні підуть в небуття,
Народ мій, як і раніше, стане разом
Творити спільно своє нове життя.
Ми навіки забудемо слово “війна”,
«АТО», «бойовики» кануть у Лету.
За свою зраду кожен заплатИть сповна,
Стануть непотрібом бронежилети.
У світі цьому не буде місця слЬОзам,
Кривди жодної не буде ні на грам,
Пануватиме правда, тверезий розум,
Будемо процвітати на зло врагам!
Хочу, щоб в кожну героя родину
Спокій прийшов і тяжкий біль притупив,
Не пуста щоб була жертва за Вкраїну,
І настав нарешті довгожданий мир!
22.01.2017 р.
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742496
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2017
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська