Скинь,Україно, чорну хустину,
Віночок тобі до лиця,-
Сльози вдовині... Сни горобині...
Не видно ,не видно кінця
Дай, Бог, прозріння - добре насіння
Засій на моїй землі,
Дай, Царю Неба, миру, бо треба
Сльози спинити рясні
Встань, Україно, за кожного сина,
Що в лоні твоїм повік,
А чорну хустину скинь на руїну
Зітри нею сльози калік
Молим майбутнє , своє - самобутнє,
Дай нашим внукам прозріть:
Мудрі щоб стали, гідність щоб мали
Крізь занавісу століть
Скинь, Україно, чорну хустину,
Ти ж бо така молода!
Вийдеш з напастя,знаю - все вдасться,
Хай буде легкОю хода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742476
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 17.07.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова