Ти на мить би одну більш мене не покинув?

Я  люблю  твоє  небо,  і  хмари,  і  ніч,  
Де  ти  ходиш  у  снах  лиш  до  мене  й  цілуєш.  
Палить  місяць  в  малім  коридорчику  піч,  
Де  ти  дотиком  душу  і  тіло  лікуєш.  

Я  вслухаюсь  у  тишу  в  нікуди  й  ніде.  
Я  люблю  твою  посмішку,  руки,  обличчя.  
Із  печі,  що  у  небі,  вуглинка  впаде,  
І  зупиниться  десь  на  межі  потойбіччя.  

Я  зробила  ключі  у  будинку  на  двох.  
Там  не  буде  гостей!..Щоби  кожну  хвилину  
Цілувати  тебе  усі  дні,  що  дав  Бог  
Нам  з  тобою  на  двох!..  А  як  ні  -  то  загину.  
Ти  на  мить  би  одну  більш  мене...  Не  покинув?..  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: Відочка Вансель