Не знайшлося ще людини,
Яка змінить все життя.
Лиш в маленької дитини
Все починається з нуля.
З дитинства нас плекали у любові,
Не знали ми, що ненависть таке.
Та з часом наші думи були в "кро́ві"
І стало в нас життя слабке й ламке.
І душу ми споріднену,
Шукати почали́,
І пошуки закінчились,
І ось, здалось, знайшли.
Та з часом зрозуміли ми,
Що все це було фарс,
Що він був розподілений
Лише на сотню фраз.
І знову починаємо шукати саме ту,
Яка заповнить і́скрою душевну пустоту.
Із року в рік ми в пошуках
Душевної краси.
І ось сказати хочу я,
Що вже не жду "весни"!
"Мені набридло вже любити,
Я хочу щоб мене любили.
Страждати, мучитись, тужити,
Набридло марно сльози лити"
Та пощастить нажаль не всім
Пізнати серцем істину кохання,
І привести́ навіки у свій дім
Його без сильних мук й страждання.
Та все ж якщо наважишся любити,
Ти перепони всі здолаєш,
І з часом будеш здатен запалити
Вогонь у серці, про який ти ще не знаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: Льолік*