Втекти від спаплюжених мрій.
Назустріч свобода і вітер.
Я знаю ти можеш, зігрій
Свої безпорадності діти...
Що відчай, зневіра і страх.
Стискають в обіймах рідніше.
Неначе спотворений птах
У сітях заб/єшся сильніше.
...............
Бо ти вже боротись не хочеш.
Ти здався на завтра, чому?
Хоч знаю ти можеш, пророчі
Жертовники болю в пітьму...
Дороги твої сьогодення...
Обрізані крила, мовчиш...
Чого ти не хочеш прощення?
Чого ти від себе біжиш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: Квітка))