[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zyQ8yzyvGAE
[/youtube]
У хмарах високо літаєш,
Срібляться в сонці два крила.
Мене до себе зазиваєш:
До неба ж я не доросла.
Мені туди недолетіти,
Бо вітром зранене крило.
Кидаєш сонця самоцвіти:
Крило, щоб швидше зажило.
А я дивлюсь, дивлюсь на небо,
Шукаю там тебе між хмар.
Та долітає тільки щебет,
Думками створених примар.
Я так благаю тебе... Чуєш?
Згадай ці трави у росі,
Там очі ніжно ти цілуєш...
Не дав скотитися сльозі.
Та сірі хмари все густіші,
У листі дощ зашелестів.
Тривожать думки все частіше:
Чому без тебе світ спустів?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2017
автор: Н-А-Д-І-Я