Так сумно стало на душі,
Підтримки зовсім вже не має,
Немов життєві аркуші,
Жорстоко й швидко вириває.
Політ здійснити в небо чисте,
Летіти в хмарах теплоти,
І одягти живе намисто,
Живе намисто доброти.
Ні. Не дають спокійно жити,
Щасливо, наче без жалю,
Спокійно жити, а не гнити
У світі болю кришталю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742166
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2017
автор: Льолік*