мені здається, я недобрий чоловік,
а навіть і назовсім не людина,
бо вірю, що господь мене прирік
пройти аж до кінця слідами свого сина.
не вірити? отож-бо ви й не вірте.
та звісно ж: я невіра й пустобріх.
а ви мою брехню так і поширте
лишень заради висновків таких,
бо одинадцять людський син потроїв
тутешніх літ, а я вже – та нема
такого слова. зброїти героїв
чи проклинати владу жартома?
і знов брешу. шляхів не обираю,
– ні снів для сну, ні чайників для чаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2017
автор: norton