ПРО РУСЬ КИЄВА
ІСТОРІЯ РУСИ КИЄВОЇ
усім слов`янам, нащадкам русів:
чи чисті ми слов`яни чи ні,
чи нащадки ми русів-ґерманців і слов`ян,
чи ми- просто ґерманці, що взяли собі мову слов`янську,
чи ми- із Східної Азії...
просто цікаво, що казали про тих, хто жив на теренах сучасної України
ПРО РУСь КИЙОВУ
ВІЗАНТІЙСьКІ ТА ІСЛАМСьКІ ДЖЕРЕЛА ПРО РУСь КИЙОВУ
Візантійські та ісламські джерела, створені приблизно у 1113 р. н.е, вказували, що Русь - то нормани ("північні люди"), які "переселилися з моря", спочатку, до північно-сідної Європи, створюючи ранню державність, яка перейшла у керівництво за Рюриків.
Пізніше, родич Рюриків, Олеґ, захопив Київ, заснувавши Русь, яка має академічну назву Київська Русь. Нащадки Рюрика були пануючою династією у Русі (після 862), і князівств, які були раніше створені у тому реґіоні і окуповані Київською Руссю, Галицько-Волинське Князівство (1199), Чернігів, Новогродська Республіка, Королівство Руське (1253–1349), Володимир-Суздаль, Велике Графство Мокшівське, і засновників Царства Росії.
ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ
... назва "Русь", як і фінська назва Швеції (Руотсі), походить від давньо-норманського терміну "родс", що означав "люди, які веслують" [ від перекладача: веслярі], бо веслярство було основним методом навігації на ріках Східної Європи, яке також можна також пов`язати із назвою узбережжя Швеції "Рослаґен" (закон Русів), як його знали у давні часи.
Назва "Русь " має те саме походження, що і назва Швеції у фінській та естонській мовах: Роутсі і Рутсі.
ВАРАНГИ-НОРМАНИ-ҐУТИ ТА СЛОВ`ЯНИ
Чотири племені, які змушені були платити данину Варанґам були: Чуди [можливо - "чужди"], Слов`яни, Меряни і Кривичі, ваигнали вранґів за море, відмовилися платити їм подальшу данину і вирішили керувати собою самі....
... Вони вирушили до варанґів, до Руси. Саме ті варяги називалися "Руси", так само, як інші називалися шведами, а інші- норманами і анґлами, а ще інші- ґутами [ ґотами?], бо так вони були названі. Чуди, слов`яни, криичі та вепси тоді сказали русам: "наша земля - велика і багата, але немає порядку в ній. Ідіть до нас, керуйте, яка князі, над нами". Були вибрані три брати з іхньою родиною . Вони привезли із собою усіх русів і мігрували. ("Первинний Літопис").
ІСЛАМСьКІ ДЖЕРЕЛА ПРО РУСь.
(Каспійська Вилазка на Русію).
...Ібн Хаукал (Син Хаукала) і інші ранні ісламські джерела, як і Мухаммад аль-Ідрісі, який поїхав за ними пізніше, вирізняли три групи Рисів: Куяби, Білі Хорвати і Арфанійці....
...Мусульманський дипломат і мандрівник Ахмад ібн-Фадлан, який відвідав Волжську Булґарію у 922 р. описував Русь так, що вони нагадували норманців:
" я бачив русів, як вони відправлялися у торгівельні подорожі і таборилися в Ітилі. Я ніколи раніше не бачив довершеніших фізично осіб, високих, як фінікові пальми, блондинів та рудих, вони не носили ні тунік ні кафтанів, але чоловіки носили одяг, який покриває один бік тіла, залишаючи руку вільною. Кожен чоловік має топірець, шаблю і ніж, і тримає їх завжди при собі. Мечлі- широкі і рифлені, на манер франків. Кожна жінка носить на кожному персі залізну, срібну, мідну чи зооту коробку; вартість коробки вказує на багатство чоловіка. Кожна коробка має кільце, на якому тримається ніж. Жінки носили нашийні кільця із золота та срібла. Найбагатшим їхнім оздобленням було зелене скляне намисто. Намистини нанизували як намисто для обраних жінок. "
...персидський мандрівник Ібн-Рустіах, який відвідав Новогород або Тмутаракань (за іншою думкою) описав як руси використовували слов`ян:
"щодо русів..., то вони живуть на острові, який обійти можна за три дні, і, який покритий густою порослю та лісами; він - у найбільшій мірі нездоровий. Вони нападають на слов`ян, користуючись кораблями, щоб до них добратися. Вони вивозять їх як рабів, і ... продають їх. У них немає полів: вони просто живуть з того, що вони здобудуть із земель слов`ян... Коли народжується син, батько підійде до новонародженого малюка із мечем у руці, і, кинувши його долі, каже: "я не залишу тобі ніякого маєтку: у тебе є тільки те, що ти зможеш собі здобути цією зброєю".
У своїх "Договорах про Реґіони" ( 891 р.), мусульманський географ Я` Кубі [перекладач: чи не Яків/Якуб?] ... згадав, що у місто Андалузію проникли вікінґи (аль-Маюси), яких називали "аль-Рус", які бранців убивали, палили і грабували..."
[перекладач: деякі деталі були або підтасовані (як "зелені намиста" - відома тяга мусульман до зеленого кольору, і "благословення батька" /навряд чи іноземець був би допущений до ритуалу посвячення малюка у воїни/]
ВІЗАНТІЙЦІ ПРО РУСІВ, НЕ- ПРО СЛОВ`ЯН!
Коли Варяги вперше з`явилися у Константинополі (Фафлаґонська вилазка 820 р. та Облога Константинополя у 860 р.), Візантійці, здавалось, відчували різницю між росами і слов`янами.
... псевдо-Симеон Учитель і Феофан Контінуатус посилаються на росів як на "Дромітів", від слова, що споріднене із слово "пробіг", що натякає на їхню рухливість по водних шляхах.
У своєму договорі "Де Адміністрандо Імперіо" (Про Управління Імперією), Константин ІІ описує росів, як сусудів печенігів, які купують у останніх корів, коней і овець, "бо жодних і з тих тварин, не знайти у Рожії. " Його опис представляє русів, як войовниче північне плем`я. Константин також перечислює назви Дніпровських порогів у мові росів і у слов`янських мовах. Роські імена мають характерну ґерманську етимологію:
Ессюпі (старонорвезькі "вессупі", "не спить")
Оулворсі (старонормальський "холмфорс", "швидкий острів")
Геландрі (старонорвезьке гьялланді, ""кричати, голосно дзвеніти")
Ейфор (давньонорвезьке ейфорр, " завжди лютий")
Варуфорос (давньонорвезькі "варуфорс", "вершина скелі" або "баруфорси, "швидкі хвилі")
Леанті (давньонорвезьке "леанді", "кипить", або глæянді, "сміється")
Струкуон (давньонорвезьке "струкум", "швидка течія "). [перекладач: порівняйте з теперішнім українським "струмок"].
Русько-візантійські договори дають цінну інформацію про назви Русі. Із чотирнадцяти чоловіків, що поставили свої підписи під Російсько-Візантійським договором у 907 р., усі носили норвезькі імена. [15] Під Русько-Візантійським договором (945 р.), у 945 р., деякі підписанти Русі мали слов`янські імена, тоді як переважна більшість мали норвезькі імена. [ перекладач: можливо, одна з ґерманських мов вважалася тоді мовою спілкування у північній частині Європи, і тому словянські імена з дипломатичних міркувань передавалися ґерманською мовою? ]
ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСьКІ ЗГАДКИ
Першим джерелом Заходу, в якому згадувалося про Київську Русь, були "Аннали Св. Бертіна". Вони опвідають, що двір імператора Луї Побожний був відвіданий делегацією Везантійського імператора ( Інґельгейм, 839 р.), У тій делегації було двоє чоловіків, що називали себе "росами" (Рос вокарі децібант) . Луї запитав про їхнє походження і дізнався, що вони були шведами. Боячись, що вони могли бути шпигунами для їхніх братів датчан, він ув`язнив їх. Пізніше, у 10-11 сторіччях, латинські джерела весь час плутали росів із зниклим східно-ґерманським племенем руґіїв. Ольга Київська, в одному із літописів, була названа Руґійською королевою.
Інше джерело- із Лютпранду з Кремони, Ломбардійського єпископа 10-го сторіччя, який у своєму звітові з Константинололя Св. Римському Імператору Отто І писав, що він зустрівся з русами, яких ми знаємо під іншою назвою як "норсманів/норманів" (північних людей).
переклад з англійської та коментарі - Івана Петришина
___________
https://en.wikipedia.org/wiki/Rus%27_people
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2017
автор: ivanpetryshyn