Бузки п’янять мене всю ніч.
Мов у раю – від їхніх свіч.
Дивуюсь їхнім різнобарвам,
Купаюсь досхочу в їх фарбах.
Так повнолиций місяць світить,
Він сам закоханий в ці квіти,
Парфум в флакон збирають зорі,
В небесній нюхати конторі.
Бузкова ніч родила тишу,
Митець симфонію їй пише,
Поет вже їй читає оду,
Бузкова ніч – за насолоду.
Двом рідним душам в унісон
Бузково щось шепоче сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741958
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2017
автор: Шостацька Людмила