(композитор, пісняр, журналіст, жив у м. Стрию з 1918 по 1938 рік)
Прийшов цей час, коли я стрілася з тобою,
З твоєю музикою, радістю, тугою,
Маестро танго, вальсу і пісень рушій -
У кожній з них твоєї часточка душі.
Прийшов цей час, коли наслухалася вволю
Твоїх мелодій, що п’янять без алкоголю –
Таких легких, як черешневі пелюстки,
Приємних теплих, наче мамині хустки.
Прийшов цей час, коли тебе я запізнала.
Як шкода, що тебе раніше я не знала.
Ти відійшов, як мені було десять літ –
Пісень сто тридцять залишив – усі, як цвіт.
Хоч народився в Відні, та Стрию згодився.
Дитинство тут провів, в гімназії учився.
Тут фортепіано полюбив, акордеон.
Тебе тут музика взяла у свій полон.
Навчався ти у Львівськім університеті.
Я теж, але не на правничім факультеті,
Як ти оце. Я математику вивчала.
Любила спів і на баяні трохи грала.
Ази ледь знала, ти учивсь в музичнім вузі.
Кос-Анатольський і Яблонській – твої друзі.
Творив для них, із ними грав у джаз-капелі.
Здобув освіту, поки виїхав з оселі.
У Закарпаття ти подавсь – тут мозок – кругом.
Війна почалась світова – ота, що друга.
До Відня виїхав одразу на чужину,
До академії вступив, знайшов дружину.
А потім дім розбили німці – ніч над сонцем.
В американській зоні був, став прикордонцем.
Відбув із дітьми згодом,жінкою в Канаду.
Там українську представляв ти скрізь громаду.
Вів передачі ти на радіо в чужині.
Як представник його з’явився в Україні
Перед тим часом, що утратити мав силу.
Відвідав Стрий і Львів, Шевченкову могилу.
Відчув, що маєш свою місію скінчити,
Вказівку дав – у крематорії спалити
Тіло своє, а прах відвести до Стрия –
Така остання твоя воленька була.
Як композитора і акордеоніста
Тебе вернули із історією місту.
Тепер ти знову наш, хоч ті не віддалявся -
Жив Україною, в піснях її купався.
Прийшов цей час…, коли тебе я полюбила.
Гніздо в моєму серці пісня твоя звила.
Стрий, Моршин, Львів – міста, та й інші, мабуть, теж
Тебе, тепер, Богдане, люблять до безмеж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741879
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.07.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)