Плине час все швидше й швидше
Люди помирають і знову народжуються
Згадують слово родина все рідше й рідше
А на слово сатани в наш час погоджуються
Ти не християнин коли твоя віра на словах
Ти перестаєш існувати в очах Свого Творця
В невірного та нахабного залишиться лиш прах
І всі вони згинуть з погляду Його в час кінця
Люди схаменіться та досліджуйте Бога!
Не ведіться на спокуси жалюгідного сатани
Лиш вам вирішувати яка у вас буде дорога
Одна в якій цвітуть ромашки,а у другій в'януть вони
Гріхи є в кожного,тільки один кається,а другий ні
Все ви встигнете якшо хоча б годинку присвячете Йому
Немає пекла,не будете горіти ви у вічному вогні
Бог вас любить та чекає коли ви зневажите пітьму
Ми не вічні і не зможемо переносити хвороби
Не зможемо втекти навіть від власного я
І недоречні,дурні самогубства невдалі спроби
Буду благати Бога пробачити за це все життя
Давайте хоча б спробуємо дослідити ім'я Його
І скільки він зробив доброго для нас того часу
Можемо отримати вічність або пустоту та нічого
А вивчати його не здатний будеш для другого разу
Дякую тій людині яка дала мені змогу зрозуміти це
До цього моменту я мав впасти та був аж біля краю
Та згадав що повинен посадити своє родинне деревце
Та що повинен показати вам дорогу до Божого раю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741861
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2017
автор: Illarion