Не хочу рідних я тривожить
Ні своїм станом, ні думками,
Живу й роблю лиш те, що можу,
Блукаю між двома світами.
На білім світі вже нудьгую,
Та темний світ мене не вабить
Хоч надто часто його чую
Коли болить, стискає, давить.
Буває гірко так болять,
Що ладен навіть помирати,
Та мою пильність не приспать -
Гоню всесильную із хати.
На дачі спалахнув балон,
На зло вогню лиш матюкнувся:
Миттєво вентіль на запор -
І знов від смерті відвернувся.
Добро і зло завжди йдуть поруч
І тут їх людям обирати
В думках і діях, та власноруч
Свій шлях продовжить торувати.
25.06.. 2017р., Рожни - Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741833
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 13.07.2017
автор: БГІ