Як болить голова!
Просто тупо болить голова.
Чи паскудні слова,
Як смердюча мишва,
Розгризають мої капіляри,
Чи людський наговір
Наробив в серці дір,
Може хтось напустив темні чари?
Поробили,наврочили,хто - невідомо.
Мабуть,в когось причина для цього вагома.
Я вмовляю себе:"Все мине -
Свіжий вітер мій біль прожене,
Літній дощик гріхи і хвороби
Легко змиє із першої спроби."
І крізь арку веселки,неначе в портал,
Увійду в інший світ по "безвізу",
Де не важить нічого мерзенний метал,
Де ні націй,ні рас,ні царів,ні маркізів,
Ні кордонів,ні війн,ані зла,
Тільки світло і розум,як світоч,пала!
Як в дитинстві,босоніж по росах,
Знов набігаюсь дзвінкоголосий
І засну на медових покосах.
А проснусь,подивлюсь - наді мною
Три хмаринки на тлі голубому:
Перша схожа на тата,
Друга схожа на брата,
Третя - мама,вдивляється пильно -
Підбадьорює:"Мужнім будь,сину!"
А на соняху бджілка бринить:
"Будем жить,
жить та жить!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741738
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2017
автор: Михайло Гончар