Нові міста, вокзали, сутінки, будинки…
Ідеї, люди, розум і їх вчинки.
Весь день можна розкласти на хвилинки,
секунди смутку, радості чи болю.
Сьогодні ти герой страстей, а потім застарілий персонаж,
як застарілий комп, що вийшов з ладу.
Усе міняється – приходить спокій,
і вади неконтрольованих ідей….
Лишається одне єдине запитання:
чи ти зумієш не змінитись?
Не піддаватись вигукам, мотивам
і тим словам, які щоразу чути….
Що вибираєш?
Інстинкт тваринний – я за себе.
Чи як людина Леонардо,
створившого не тільки вічні фрески.
А й поділ в колі і квадраті.
Сказати слово можу «ні», а разом
з тим і визнати свої помилки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741628
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2017
автор: Соломія Мардарович