Стоїть Шевченко гордо, непорушно
У Києві, у Львові, у Парижі.
Вслухається у простір одчайдушно,
Вдивляється у вулиць дивовижі.
Життя змінилось в світі, в Україні.
Краси довкілля у боки набрало.
Та люд, як був, хоч і у мазі нині,
Хоч і забув про свічки та кресало.
Прогрес веде перед у всякім ділі.
Машини розум, руки заміняють.
Та болі гнізда й далі в’ють у тілі,
І злодіяння чорнотою зяють.
Стоїть Шевченко в Лондоні, в Торонто,
У Гадячі стоїть на перехресті.
Вдивляється в обличчя. Де ж той Ґонта,
Що поведе народ до правди й честі?
У Каневі стоїть, в Кривому Розі,
В Баку, у Мінську і в Афінах навіть –
У спеку, дощ, на вітрі і морозі
У квітах завжди, пам’яті і славі.
В Гусятині із книгою й у Ромнах,
У Чорткові з мольбертом як художник.
Застигла кожна жилочка судомна.
Лиш думка камінь тне – її заложник.
І в Моршині Кобзар також присутній.
Сидить собі у центрі так безпечно.
Чоло у складках – у задумі смутній.
Та віра в бронзу вилилась статечно.
Шевченко знає, все народ здолає,
У щасті будуть жити син, і Мати.
Загине той, хто зло їй причиняє,
Вбереться Україна в пишні шати.
У Моршині бронзовий пам'ятник Шевченкові
встановлений у 1997 році.
Автори — скульптори М. Посікіра, Л. Яремчук,
архітектор В. Каменщик.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741626
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.07.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)