Давай підем в гори високі,
Де Іван-чай, та барвінок цвіте.
Поглянеш на наші простори,
На красу, що зеленіє і цвіте.
На смерічки високі зелені,
На квітучі розлогі поля.
Де вдалині пасуться олені,
А на квітах працює бджолина сім'я...
Поглянь! Ось боровик заховався,
Мохом свою голівку накрив.
Це він нас, мабуть, налякався,
Бо спори на землю ще не пустив.
А он мурашник круглий, великий,
Тут працює дружня сім'я.
Тут усі рівні, тут усі друзі,
Бо у них мурашина мати одна...
А там вдалині зеленіють гори,
Сизий туман понад ними пливе,
Повільно крила свої простилає.
Мабуть, що дощик скоро піде...
Про що яструб високо в небі,
Протяжним криком своїм видає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741273
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2017
автор: dashavsky