Добре сіялось, та не сходило –
Знай глушилося полином...
Мудре вічно дрібним виходило,
Вічним бути йому не дано.
Щось зламалося на генетичному,
Чи насіялося з полину?
Пробиває напруга статична –
Я не мудра, не добра... тону!
Топлюсь, вічним, бо, захлинаюся,
Не врятують – нема плоду... сама
зруйнувала рамки й обмеження!
...застереження не пройшла....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741176
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2017
автор: Яна Бім