- давай лови її, раптом там записка! - каже Євгенович, штовхнувши веслом дивний предмет, що непоспіхом пропливає повз наш човен. Предмет колись був пляшкою. Судячи з обрисів - пляшкою від Coca-cola. Скільки довгих років провела ця пляшка у Дністрі,сказати важко. Але кружляє вона тут - судячи з усього - не перший день. Пластик вигорів і став брудного сіро- фісташкового кольору. Вся поверхня обліплена шаром якоїсь гидоти. Помаранчева піна і бульбашки супроводжують цю "красу" довгим шлейфом. Пляшка потрапляє у течію, набирає швидкості, але на може обігнати ще одну свою сестричку - на цей раз скляну пляшку від горілки. Обидві вони весело рухаються вперед, вперед, в напрямку до моря... До того ж моря, куди щодня рухаються коліями безліч потягів... Літаків... Спраглих відпочинку блідих людських тіл... Зустріч їхня вочевидь неминуча. "Фу-у-у-уу! Яка гидота! " - скажа якась намазана кремом від засмаги паняночка, коли прибій принесе їй під ноги отакий даруночок. І навіть не здогадається, що вона і ця Пляшка від SPRAIT - вже зустрічалися роки два тому. Паняночка власноруч купила її у магазині, збираючись із коханим на шашличок,щоб потім випити її вміст на березі річки і вкинути у воду... І на тобі - "Фууууу...". Поцілуйтесь з тією пляшкою тепер!
Коли Дністер - а разом з ним і наш човник - пропливає повз міста, пляшок стає багато. З велетенських труб виливаються гучними водопадами мутні каналізаційні багатства. Пачечки від кетчупу і майонезу,пакети і пакетики весело крутяться у вирах, передаючи гарячі привіти усім свиноподібним любителям пікніків на лоні природи. Надзвичайно живописно виглядають людські оселі на берегах ріки, коли імпровізовані сміттєзвалища просто в воду за парканом, підкреслюють гламурну красу гіпсових колон і пластикових вікон... А сморід мабуть елегантно змішується з ароматом квітнучих троянд під вікном... Ідіотизм.
А це просто яскравий епізод. Дядечко у гумових рукавицях(!), озброївшись пакетом конкретної "хімії", миє просто в річці відро. А потім знімає рукавиці, роздягається і сам же лізе купатися. Скоро до нього приїдуть його онуки... Купатимуться теж...
...Ми перестали рахувати пропливаюче сміття - зокрема пляшки - на другий день подорожі. Чесно - то марна справа.
Втім, думаю, в кожній із тих пластикових і не дуже пляшок й справді мало б лежати по записці. Де дзьобами мертвих птахів, плавниками отруєних риб, кишками тріснутих жаб і тремтячими пальцями засмічених рік мало б бути написано : SOS!!! ЛЮДИ, ЗАЛИШАЙТЕСЬ ЛЮДЬМИ, а не СВИНЯМИ!...ваша поки що дивом жива ПРИРОДА..."
4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2017
автор: уляна задарма