Ти говорив несказані слова,
а може їх душа питала,
була при цьому у вогні,
а може просто сумувала?
Корисний невеликий сум,
та в ньому довго не бувати,
як поринаєш, випливай,
щоб береги не обминати.
Стрічкою-річкою тече життя,
ти дивишся у його хвилі,
а часто плаваєш і сам,
та зберігаєш свої сили.
Тече із річкою життя,
бродимо його берегами,
на різних берегах життя,
спільна ріка тече між нами.
Спільну ріку любити й берегти,
дивитися у швидкоплинні хвилі,
у кожного є берег свій,
та бистра течія і хмари білі.
Ти говорив несказані слова,
душа із ними сумувала,
та хвиля ця минає нелегка,
життя ріка побігла далі.
8.07.2017.10 год.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741151
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2017
автор: Светлана Борщ