Крилом метелика серпневий ранок
Торкнувся лагідно землі з висот,
Зібрав нектар у кришталевий дзбанок,
Де заквітчався польовий осот.
Пострушував прозоро-чисті краплі
З медових, жовто-осяйних квіток,
Смикнув чубок ще напівсонній чаплі,
Вмочив в росу тоненький хоботок
І полетів назустріч сонцеднині,
Висо́ко в небо, просто навмання...
Залишив слід і доторки невинні,
Ще й усмішку сяйливу у вогнях. 2/08/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2017
автор: Lana P.