***
Вершина людських незрозумілостей – зарозумілість:
Вітри збайдужілості труться об пік пофігізму.
***
Ми любим жарти! Вмієм жартувати!
???????
Одне й те ж саме втриста двадцять п`яте.
***
Можна оголити тіло – та душі, по-осінньому вбраної, навряд чи засмага торкнеться.
***
Спостерігати за людьми, чи спостерігати людей?
або
Позичте смолоскип – вилізу із бочки.
***
Ми нехтуєм вділеним часом -
Розводимо згодом руками:
- Було ще ж багато, з запасом?!
Взаємно час знехтував нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740980
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2017
автор: Серафима Пант