Хто їх побачить- в них миттю потоне,
У безконечності тій неземній:
Очі твої- несказанно знайомі,
Очі твої- невимовно сумні.
І не знайти в них дволикості блазня-
Щирі, коли навіть надто вогкі…
Завжди промовисті , навіть в мовчазності,
В тому мовчанні- такі говіркі!..
В них затінилась прихована втома,
Що прилягла на тоненькій межі…
Очі твої- аж до болю знайомі,
Очі твої- аж до болю… чужі…
© Володимир Присяжнюк
29.06. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: Володимир Присяжнюк