[i]Хмари звивалися наче вужі,
Понад буднями сенс лоскотали,
Навіть думи - строгі мужі
Мене в казку на мить повертали...
Витікала пі́на кільцями із рота,
Дарували свято контури прем"єр,
Чарувала врода, Всесвіту погода,
Щоб внизу ніхто раптово не помер...
Чудернацькі форми як мистецтва гами,
Де ловили мрію очі - рибаки,
Розквітало поле неба пелюстками,
Стало легко там гуляти навпаки...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740797
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2017
автор: Мандрівник