[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jEJk4gIljX4[/youtube]
Несуться роки́ стрімкою рікою,
А я все життя йду по́ряд з тобою.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих: до́ньок і си́на.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих: до́ньок і си́на.
Не ма́ли в житті вели́ких ми грошей,
Проте́ подиви́сь - в нас внуки хороші.
Зростили дітей, зростають онуки
І з ними у нас не буде розлуки.
Зростили дітей, зростають онуки
І з ними у нас не буде розлуки.
Було у нас все́: і радість, і горе,
А сліз тих пролито, як цілеє море.
Нас чорна смуга́ по життю поводила...
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Нас чорна смуга́ по життю поводила...
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Вже наші роки у осінь вертають
І нас залюбки онуки вітають.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: Ольга Калина