[i][b]Партизанам[/b][/i]
Тут ніхто уже не плаче,
Не співає, не кричить.
Тільки ворон в горі кряче
Й часом вітер шелестить.
А в могилі, серед лісу
Спочивають вічним сном
Ті, що ворогу завісу
Утворили тут кругом.
Вони бились до останку,
Не жаліли і життя.
Бо підмога аж до ранку
Так до них і не прийшла.
І лежать вони донині
Ті герої без імен.
На самісінькій вершині
Спочивають ніч і день.
Вже пройшли десятки років.
У могилах й їх батьки.
А скільки ще пройде тих строків,
Щоби імена знайти?
І віддати їм всім шану
За їх подвиг хоч тепер.
Й загоїти в душах рану
Тим, хто ще живе, не вмер.
Бо людей ішло не мало,
Щоб боротись до кінця.
Та багато їх не стало
Поки кінчилась війна.
То живі ми – пам’ятаймо
Тих, що згинули в борні
І могили відшукаймо
Й зробім знаки на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740615
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 05.07.2017
автор: Дашавський поет