Заграй, кобзарю, ту, про Северина.
Тяженька смерть судилась козаку.
У нього була тільки Україна...
За неї й вмер у мідному бику.
Про Наливайка хай усі почують.
Ото був гетьман нашої землі!
А нині що? Палаци лиш мурують...
Вже не гетьмани. Тільки гиндлярі.
Ти заспівай. А я буду молитись
За наших всіх, що згинули в боях.
Вже кровію людською можна вмитись...
А гетьмани дрімають в перинах.
Заграй кобзарю, бо усе ти бачиш...
Тепер у нас поводирі сліпі.
Чи ти, Вкраїно, ще раз їм пробачиш,
Отим своїм, які тобі чужі.
Оксана Максимишин-Корабель
присвячую Василю Нечепі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740496
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 04.07.2017
автор: ОксМаксКорабель