[b]З громами і з грозами
Йде по землі липень.
А життя все прозою.
Сльози - дощ великий...
І брехні немає вже:
Всю правду - нам в очі.
Всі все знають майже,
Хто знати щось хоче.
І уже відкрито нам
Всі можливі зради.
Де мільярди вкрадено
Й кожен злодій радий...
А нас все домучують
Новинами з сходу.
Бо у серце й душу ллють
Отруту, мов воду.
З громами і з грозами
Йде по землі липень....
Що ж є більш загрозою:
Зневіра?
Чи "звиклість"?
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740426
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: zazemlena