Розчавлений наполовину день,
Розкроєне наполовину літо,
Воно іще холодне, не зігріте,
Не встигне дотягнути до прощень.
І не назвати вже усіх імен,
Наполовину спалених війною,
Наполовину вкритих самотою,
І слово несподівано німе.
Даремний крик, опалені вуста,
Попереду ще тільки половина,
Прохання повернутись не повинно,
Та ще звучить мелодія проста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740393
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2017
автор: Траяна