Рубінова заграва мало
Не спопелила цілий світ.
Розбурхане багаттям сяйво
Розфарбувало в маків цвіт
У кронах пінністі пелюстки.
Дерева мов на виданні
Дівиці красні у розпуці
Стоять, сполохано-німі,
Вдивляються в оманний простір -
Чи хто сватів не надіслав?
Де ж ті очікувані гості? -
Нема... І смуток в них запав.
Бо з ніччю, що ось-ось настане,
Краса їх барв умить зійде;
І кучерявість їхню ставну
Невдовзі вітер розкраде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2017
автор: Володимир Кабузенко