Така краса і без зорі у лобі!
А очі – не пірнув би і Кусто!
Коли ми перетнулись в гардеробі,
То я віддав себе, а не пальто…
Коли ти чепурилась біля лю́стра,
Я витріщавсь на тебе без ховань.
І всюди, де було у серці пусто,
Цвітуть вже ніжні лілії кохань.
18.03.2017 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740001
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2017
автор: Андрій Тофан