Жорстокий світ жорстоко роздвоївся
На тих, хто любить й тих, хто продає,
Хто з "Упокій" ні в чім себе не згубить
І тих, хто зраджує цинічно і здає
Великих прадідів пра-правнуки погані,
Яких не ловлять... Ні! Самі ідуть,
В наживку впившись поколінь зубами,
Що й рідну матір в рабство продадуть.
Великих прадідів пра-правнуки нікчемні
Найсокровенніше чужинцю віддають.
Мабуть, в безсмертя вічне своє певні
І просто в рай відчинено їм путь
Жорстокий світ жорстоко роздвоївся
На тих, хто серце ладен одірвать
І тих, хто поїдом ковта і не наївся,
А інші в Бозі ,- вроджені прощать
Великих прадідів пра-правнуки, прокиньтесь!
Мільйони нас, неначе уві сні,
Хустину чорну скиньмо з України,-
В безодню пекла - сили навісні !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739995
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова