Тече річка розважливо і чинно
Купає в хвилях ніжних небеса
У березі присіла на коліно
Верба, і довгі коси розпліта.
Тече річка. Дитинство, юність, зрілість...
Долонями черпали із води
Красу і мудрість і безмежну милість
А зараз ми прямуємо куди?
Тече вона між соснами й дубами –
Позаду і попереду віки...
Що буде ще із річкою і з нами
Чи нам розкажуть велетні – дуби ?
І як було колись, у тихім " раї ",
Поміж красуні Ворскли берегів
Чи знов зігра на місячнім роялі
Вечірня зірка пісню солов’їв ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2017
автор: Тетяна Акименко