Не йди, татусю, більше на війну

Не  йди,  татусю,  більше  на  війну,
Не  йди  ніколи,  чуєш,  там  вбивають,  
Не  залишай  в  дитячих  снах  одну,
Дощі  пекучі  світ  війни  вмивають.  

Зостанься,  прошу,  хай  пекельний  біль  
У  сивині  не  миє  мами  коси,  
Смерть  знову  мітить  підло  свою  ціль,  
У  крові  багряніють  літні  роси.  

Поглянь,  бабуся  наша  в  молитвах,  
Щодня  вмліває  розпаччю  за  тебе,  
Сльоза  прохання  стигне  на  вустах,
Щодень  громами  стигне  боже  небо.  

Не  йди,  татусю,  більше  на  війну,  
Не  йди,  зостанься-  ти  мені  потрібний,  
Не  залишай  мене  прошу  одну,  
Твоя  кровина  просить  тебе,  рідний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739755
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.06.2017
автор: Леся Утриско