Ви, дядьку, в паспорт свій загляньте,
Та порахуйте, скільки вам?
І тільки потім залицяйтесь
До рівних вам роками дам.
А молодицям що від того,
Що ви обмацувати знай
Умієте - і більш нічого -
І не віддячите бодай.
Та з вами бути - що впустити Старого цапа в свій город -
Потопчеться - а ні здоїти,
Ні вовни взяти в свій доход...
Ви б краще потрясли кишеню
Та поразкидали умом -
Що ліпше чи насіння в жменю,
Чи озолочення добром?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739658
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2017
автор: Володимир Кабузенко