І не бреши, що не казав
Собі колись "Не бачу вихід!"
Що сенс в житті не пропадав
І не хотілось далі жити.
Що ти і не переживав
що втратив друга, чи кохану.
Що ти ніколи не казав.
"Не бачу виходу, все марно".
Що ти ніколи не хворів
Ілюзією втрати, горя.
Що ти ніколи не хотів.
Сказати "Боже, що за доля?"
Ти не беши, та це ж життя.
А ми такі, так само, люди
Не бачим виходу. Дарма.
Адже він є! Скрізь і усюди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73965
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2008
автор: Крапля_Дощу