Пливе кача по Тисині, 26-ий рік минає,
знову горе у родині, як Свобода в ріднім краї,-
у родині Україні,- перемогу здобула,
вже не день і не годину... новий шлях людям дала!..
Та ми знову помилились,
бо ж до влади причепились:
олігархи і пани,
крадії і брехуни...
Розібрали, розгребли, Крим забрала в нас Росія,
в свої руки все взяли, ще й розбрат наш "брат" посіяв...
ми лишились майже голі, І війна, що йде на Сході,
живемо як у неволі... як вода в лихій погоді.
Не живем, а виживаєм,
все надіємось, чекаєм,-
з моря тихої погоди
й з-за кордону допомоги...
Допомогу розкрадають, Обіцянки ця - ця - цянки,-
ті що владу в "руках" мають, простим людям для приманки...
обіцяють лиш народу: Працювать не розучились,
нові "вила" для Свободи! та все ж бідними лишились...
Землю хочуть продавати,
щоб лишились бідувати
наші діти і онуки,
як і ми терпіли муки...
Пливи, качо, по Тисині, Пливи, качо, по Тисині,
досить, люди, гнути спини. по всіх ріках України
Візьмуть владу в свої руки закликай народ до бою
наші діти і онуки! над проклятою ордою!!!
Тож єднаймося всі, браття,
і розпалюймо багаття.
По усій нашій країні,-
не дамо вмерти родині,
НАШІЙ НЕНЬЦІ УКРАЇНІ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2017
автор: геометрія