Я ступав по краю днів незвіданих,
мовчав крізь сльози
вірними словами…
Ти немов розходилась
стихіями,
щораз мене довівши до нестями…
І дотики,
і пильно очі в очі,
про час
ми забували,
та не він про нас…
Зробити я нічого вже не можу,
мені не втримати,
тобі не наздогнати…
А він летить кружля
в крилатім
вальсі,
тримаючи за руки нас
незрозумілих…
Я не забуду днів примхливих
наших,
яких
приборкати ми так і не зуміли…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2017
автор: Матвійчук