Ти прийдеш до мене, як сад зацвіте,
Я вірю: не згасло кохання!
Бо в серці моїм те безмежно-святе,
Тривожне і вірне чекання.
Ти прийдеш... І знову ми підем туди,
Де вперше любов заіскрилась,
Де юності нашої чисті сліди
Навіки в серцях залишились.
Туди, де в весняному сумі ночей
Прокинеться тихе світання,
І знову у полум'ї синіх очей
Засвітиться ніжне кохання.
1968
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2017
автор: Ганна Черненко-Маслюкевич