Я на траву в саду приліг
Й під голову поклав щось з вати
І думкою чомусь побіг
Туди, де вже прийшлось бувати.
Он, Шацьк з-за лісу завиднів,
Наліво озеро є - Світязь.
Там риби повно і вугрів,
Та ще і острів, наче вітязь.
Полісся – край мавок й чудес,
Край різнобарвної природи.
На нього глянути з небес, -
На ті поля, ліси і води,
То кращого ти не знайдеш,
Тільки шукай собі нагоди,
Щоби побачить, що росте
Ніким незаймане природи.
Тут скрізь Червона Книга є,
І це заслуга, знай, народу.
І через те усе росте
В любу пору, в любу погоду.
Тому, шановний, не барись
І не просидь відпустку в хаті,
На заграничне не дивись,
Хай туди їдуть наші знаті.
Бери путівку, чи сідай
В свою машину, ще й з сім’єю,
І з Богом їдь в чудесний край,
Де там зустрінеш може й фею.
Побачиш казку наяву,
Відчуєш смак тої природи,
Й захочеш бути в тім краю
Й чекатимеш знова нагоди.
В нас, в Україні вибирай
Любий куток на свої смаки.
Хоч – по Карпатах політай,
А хоч, то їдь собі у Саки.
І скрізь краса й люба пора
По своєму вона красива.
І чи то осінь, чи весна,
Людина завжди в ній щаслива.
Не треба їхать в чужий край,
Не треба гроші витрачати.
У себе вдома віддихай,
В своїй країні, біля хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739421
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2017
автор: Дашавський поет