Він кохав, як ніхто, небо,
А вона рахувала зорі,
Його очі, як ліс, зелені,
Її мрії ясні й прозорі
А вона не змогла заснути,
Його пісня будила серце,
А він рвав, як скажений, пути,
Його вдача була із перцем.
І між ними немає казок,
А між ними мільони років,
І чому б не сказать відразу,
Що кохання пізнало спокій.
Він кохав, як ніхто, небо,
А вона рахувала зорі,
Його пісня не ясна, се бо
Він не знає людської мови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2017
автор: Кліо