Простягаю долоню,
промінчик тримаю,
я вітаюся з сонцем,
я – сонце вітаю!
У зеленому листі
прожилки пульсують,
заспіваю їм пісню –
вони все почують!
Десь у небі високім
пташина тріпоче,
ми із нею мов сестри –
до співу охочі.
Там струмочок дзюркоче,
там квітка ясніє,
я примружую очі
і серденько мліє.
Бо у Божому світі
так гарно і мило –
все для вас є тут, люди,
щоб жити щасливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739329
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.06.2017
автор: Уляна Стринжа