Ти пахнеш морем,- говорив-
Його прибоєм, вітром, сіллю...
Коли це було? Як давно?
А може, це лиш фраза з фільму ?
Якою хвилею знесло
Тебе у невід океану?
І на піску -твої сліди,
А ще... глибокі дуже рани
Іду до моря. Пахну ним,
Лиш того вже ніхто не знає...
Навчилась жити днем одним...
Інакше... виходу немає.
Ти пахнеш морем!Знов прибій
І піною вмиває ноги...
А вороття назад нема
І в тім безсилі навіть боги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова