ЛЕГEНДИ КАЛДЕРАШ

[b]ЛЕГEНДИ  КАЛДЕРАШ  "ПОЧАТОК"

ТРАДИЦІЇ,  ЗВИЧАЇ  ТА  ЛЕГЕНДИ  ЦИГАНІВ  КАЛДЕРАШ.

/розповідь  Балканських  Ромів/

спочатку,  були  О  Дель  і  Бенґ,  які  кинули  виклик  один  одному.
одного  дня,  підчас  прогулянки  по  березі  великої  річки,  Бенґ  і  каже:  "я  можу  дістати  дно"...
О  Дель,  Своїм  посохом  наказав  груші  та  яблуні  плодоносити,  потім  наказав  двом  з`їсти  фрукти:  Дамо-  груші,  а  Яхва-  яблука.  потім,  вони  відчули  жагу  один  до  одного  і,  за  наказом  Деля,  зляглися.  але,  ненаситна  жінка  вимагала  від  чоловіка  злягатися  багато  разів.  тоді,  О  Дель  сказав:  "  ти,  жінко,  ніколи  більше  не  задовільнишся;  у  тебе  завжди  буде  жага  до  чоловіка",  і  залишив  їх  з  їхньою  долею.
О  Дель  створив  із  землі  Шеркано-змія  і  його  супутницю  Галлу,  і  пари  усіх  решта  тварин.
у  тому  первісному  світі,  О  Дель  Сінпетрі  мав  собі  товаришів:  Сввятого  Якова,  Святого  Абраама,  Святого  Мойшеля  і  Святого  Кречуно.  це  були  святі,  предки.  з  ними  був  також  Фаравон,  який,  потім,  відокремився,  спровокувавши  розкол  серед  людей,  які  до  цього  моменту  були  одною  расою  і  розмовляли  однією  мовою,  розділивши  їх  на  два  клани-  Хораксане`  із  вождем  Сінпетрі  і  Фаравонурія  із  вождем  Фаравоно.  ця  група  спочатку  трималася  осторонь  але,  потім,  множачись,  мудрі  і  сміливі,  вирішили  вони  завоювати  усю  землю.  тоді,  Фаравоно  розпочав  війну  проти  Сінпетрі,  але  він  не  знав,  що  Сінпетрі  був  тим  самим  Делєм.  на  чолі  своїх  військ,  Фаравоно  перейшов  річку,  опираючись  на  силу  Деля,  але,  при  перетині  моря,  повний  пихи,  покликався  на  свої  власні  сили  і  був  подоланий  водою.  його  остання  спроба  звернутися  до  кам`яного  ідола  була  покарана  блискавкою.  отож,  уся  країна  була  затоплена.  О  Дель  Сінпетрі  відродив  землю,  розширивши  її,  і  дав  її  Своїм  Хораксане`  і  переніс  сунтце  у  Раййо  (Царство),  до  іншої  землі,  що  понад  зірками.  Фаравонуріяни,  покинуті,  були  кинуті  усі  в  Ядо,  у  підземну  безодню,  куди  йдуть  усі  померлі  від  поганої  смерті.  небагато  Фаравонуріян,  що  вижили,  тобто  Цигани,  були  прокляті  і  не  мають  більше  ні  власної  землі,  ні  політичних  зібрань,  ні  власної  церкви,  ні  письма,  бо  їхня  культура  потонула  у  морі".[/b]

[b]переклад  з  італійської-  Івана  Петришина[i][/i][/b]

http://www.imninalu.net/tradizioniRom.htm

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2017
автор: ivanpetryshyn