* * *

Стікають  дні  у  дні
як  грізних  гір  потоки
Несуть  священну  брану
й  сірий  бруд  життя
І  може  хтось  високо
несотворним  оком
Відділить  з  них
моє  сакральне  я

Несуть  неозираючись
щоб  напоїти  всі  буття  долини
На  всіх  місцях
де  спраглі  трави  ждуть
В  час  сингулярності
від  віку  і  до  нині
Ще  ненароджені
давно  вже  були  тут

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2017
автор: polarstern