У місті янголів і дощу
знов струмені малює літо
і по доріжках побіжать
теплі струмки, зігріті містом.
За хмарою блискавки полиск зник,
грім відмічає звуком грізним,
а дощ – він знову струменить,
і радує потоком чистим.
Під струменем вгинається гілля,
злітають краплі із листя каштану
і по дахах знову біжать
густим потоком наче званим.
Мокрі машини і парасолі
мигтять між струменем потужним,
а чи надовго оцей дощ?
Хто обіцяв нам спеку дружно?
Знов поливає клумби і фасад,
потоком омиває чистим,
а за вікном є крапель дощепад,
цимбалами звучало літо.
Грім за вікном безмовних слів
у монолог дощу гнівно вставляє,
а він іде, не хоче слів,
собою світ наповнити бажає.
У місті янголів і дощу
він розпочався і триває,
сіріє небо від дощу,
прозорішим світ стане далі.
23.06.2017.
Фотографія автора.
Івано-Франківськ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739109
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2017
автор: Светлана Борщ