****

Сонце  за  горизонт  сідає,
Але  ця  картина  душі  моєї  не  ласкає.
Марнота  все  навколо  бруднить.
Серце  в  тузі  томиться  й  болить.
Ця  земля  що  створена  від  віку  —
Була  подарована  в  руки  чоловіку,
Та  що  з  нею  стало?
Краще  б  каміння  з  неба  впало!!!
Там  закони  блуденні,
А  тут  переступи  численні.
Ех,  що  ж  це  коїться
Земля  відчуваючи  це  ніяк  не  загоїться
Це  ніяк  не  припиниться
Лиш  море  журливо  піниться
Та  природа  помстить
Хіба  не  чуєте,  як  вона  вже  тремтить??́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739043
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.06.2017
автор: рівненська совушка